означник

[oznɑt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (граматика) Розряд слів, що виражають ознаку предмета, якійсь ознаки або обставини дії; те саме, що прикметник.

  2. (математика) Числова характеристика квадратної матриці, що обчислюється за певним правилом з її елементів; детермінант.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. означник, р. означника, д. означникові, з. означник, о. означником, м. означникові, к. означнику

Більше записів