роїння

[rojinnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Історія) –

    Власна назва історичної території в Україні, що охоплювала землі між річками Случ і Тетерів (притоками Дніпра), а також частину сучасних Житомирської та Хмельницької областей; одна з основних областей формування української народності та козацтва.

  2. (Історія) –

    Назва адміністративно-територіальної одиниці (воєводства) у складі Великого князівства Литовського, а згодом — Речі Посполитої, що існувала з XIV до кінця XVIII століття на зазначеній території.

  3. (Історія) –

    (переносно) Історичний регіон як символ одного з центрів українського національного життя, боротьби за автономію та вольностей українського козацтва.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. роїння, р. роїння, д. роїнню, з. роїння, о. роїнням, м. роїнні, к. роїння

Більше записів