Значення
- (Лінгвістика) –
Виражати невдоволення, нарікати, скаржитися (часто тихо, у себе або в колі близьких).
- (Лінгвістика) –
(переносно) Видавати глухий, протяжний звук, дзвеніти (про дзвін, струни тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ропіта, р. ропіти, д. ропіті, з. ропіту, о. ропітою, м. ропіті, к. ропіто