одиночник

1. Той, хто працює, діє або живе поодинці, не в колективі, не в групі; людина, яка воліє самотній спосіб життя.

2. Тварина, яка веде поодинокий, не стадний спосіб життя.

3. Ув’язнений, який відбуває покарання в одиночній камері.

4. У спортивних змаганнях (перев. у веслуванні) — спортсмен, що виступає на човні-одиночці.

Приклади:

Відсутні