одиночник

Значення

1. (Психологія) –

   Той, хто працює, діє або живе поодинці, не в колективі, не в групі; людина, яка воліє самотній спосіб життя.

2. (Зоологія) –

   Тварина, яка веде поодинокий, не стадний спосіб життя.

3. (Юриспруденція) –

   Ув’язнений, який відбуває покарання в одиночній камері.

4. (Спорт) –

   У спортивних змаганнях (перев. у веслуванні) — спортсмен, що виступає на човні-одиночці.

Правопис та відмінювання