ронд

[rond] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Музична форма, заснована на чергуванні головної теми (рефрену) з епізодами, що контрастують з нею; рондо.

  2. (Історія) –

    Круглий або овальний щит, характерний для середньовічних лицарів, особливо у 14-15 століттях.

  3. (Архітектура) –

    Кругла площа, перехрестя або сквер, від якого променями розходяться вулиці; кругла архітектурна споруда.

  4. (Спорт) –

    У фехтуванні: круговий захист від уколу або удару.

  5. (Кулінарія) –

    У кулінарії: круглий шматок м’яса, особливо телятини, нарізаний поперек волокон.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ронд, р. ронда, д. рондові, з. ронда, о. рондом, м. ронді, к. ронде

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘ронд’ походить з німецької мови (нім. Rund) і означає ‘круглий’, ‘круговий’. У писемних джерелах фіксується з 1365 та 1508 років. Воно пов’язане з дієсловами ‘застебнути’ та ‘стегно’, що вказують на коло або заокруглення.
Споріднені слова:круг, обруч, коло

Більше записів