коло

1. Геометрична фігура, множина всіх точок площини, відстань від яких до заданої точки (центра) не перевищує заданої відстані (радіуса); також частина площини, обмежена такою замкненою кривою (кривою, усі точки якої рівновіддалені від центра).

2. Предмет, конструкція або утворення, що має форму, подібну до такої фігури (наприклад, обруч, круглий майданчик тощо).

3. Група людей, об’єднаних спільними інтересами, професією, соціальним становищем; товариство, середовище.

4. Застаріла назва числа нуль (0).

5. У переносному значенні: замкнений ланцюг подій, явищ, станів, що циклічно повторюються; цикл.

6. У лінгвістиці: група звуків мови, що об’єднуються за спільними артикуляційними або акустичними ознаками (наприклад, губні приголосні).

Приклади вживання

Приклад 1:
уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки; убраний у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня (малий ятірець), коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені. — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Вони були на мотоциклах, зовсім ще підлітки, двома-трьома роками старші від Ади, безвусі й гострі, мов ножі, у чорних шкірах і бойових шоломах з драконячими окулярами, вони хвацько загальмували коло дівчат з липкими від черешень губами і нетерпляче привіталися; тож сталося так, що двоє з них узяли дівчат на свої мотоцикли, а третій самотньо летів попереду, ніби вказуючи шлях до райського саду, вони мали з собою магнітофон, який тут-таки заспівав «Riders On The Storm» голосом Джіма Моррісона, і тоді справді впала стрімка і тепла червнева буря — такі трапля­ ються в неділю по обіді; Ада ледь-ледь боялась, але дощ уперіщив так самозакохано, що їй лишалося тільки поривніше втискатись у тверду шкіряну спину здичавілого ангела перед собою, до того ж їй так настобісіло бути вічною доглядачкою при матері, що вона погоджувалась на все, і коли «Riders On The Storm» закінчилися, то вмить минулась і злива, знову запахло сонцем, вони збочили до лісу (Джім Моррісон почи­ нав «Waiting For The Sun»), «гарлеї» були чудові, вони рвалися над бездоріжжям, підвладні вже якимось новим вимірам; там був цілий острів сухого моху, і там нарешті вони спинилися, і там лягли, і кожен із трьох побував з кожною, і Джім Моррісон відспівав їм усім «The End», а до черешневих плям додалося кілька нових, і так воно сталося. Перебуваючи згодом у монастирі, Ада розвинула в собі рідкісну здатність до любовного мріяння.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
повість київ ВИДАВНИЦТВО ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ „ДНІПРО” 1980 УІ H59 Ілюстрації Анатолія Базилевича © Ілюстрації, видавництво «Дніпро», 1980 р. I Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |