Значення
- (Мистецтво) –
Художня якість, властива романсу як музично-поетичному жанру, що характеризується ліризмом, задушевністю, мелодійністю та часто елегійним настроєм.
- (Література) –
У літературі та мистецтві — наявність рис, характерних для романтичного світовідчуття: звернення до внутрішнього світу людини, посилене відчуття особистого, інтимного, часто ідеалізованого переживання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. романсовість, р. романсовості, д. романсовості, з. романсовість, о. романсовістю, м. романсовості, к. романсовосте