романс

[romɑns] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Невеликий ліричний вокальний твір для голосу з інструментальним супроводом, заснований на поетичному тексті та відзначається задушевністю, мелодійністю.

  2. (Мистецтво) –

    Невеликий інструментальний твір ліричного, мелодійного характеру, що наслідує вокальний романс.

  3. (Література) –

    У старій українській та російській літературі — ліричний вірш на любовну тему, призначений для співу, а також жанр салонної поезії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. романс, р. романсу, д. романсові, з. романс, о. романсом, м. романсі, к. романсе

Походження слова (Етимологія)

Слово «романс» походить від французького «romance», яке спочатку означало вірш або пісню романською мовою. У свою чергу, французьке слово походить від середньовічного латинського «romanice», що означало «по-романськи». Таким чином, романс — це музично-поетичний твір, який виконується зі співом та інструментальним супроводом.
Споріднені слова:балада, пісня, арія

Більше записів