Значення
-
(від лат. rogator — той, хто питає) У Стародавньому Римі — службова особа, яка під час голосування в коміціях закликала громадян до урни для голосування, оголошувала результат і, можливо, приймала бюлетені.
-
(первісне значення) Той, хто питає, запитує; прохач.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рогатор, р. рогатора, д. рогаторові, з. рогатор, о. рогатором, м. рогаторі, к. рогаторе