Значення
-
Музично-сценічний жанр, легка комічна опера з переважанням розмовного діалогу, пісенно-танцювальних номерів та невимушеним, часто побутовим сюжетом.
-
Театральна вистава або музичний твір, створений у такому жанрі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оперета, р. оперети, д. опереті, з. оперету, о. оперетою, м. опереті, к. оперето
Походження слова (Етимологія)
Слово «оперета» походить з італійської мови, де «operetta» означає «маленька опера» і є зменшувальною формою від «opera» (опера). В українській мові воно з’явилося через запозичення з італійської, можливо, за посередництва інших європейських мов. Оперета — це музично-драматичний твір, який поєднує музику, спів, танець і розмовні діалоги, зазвичай легкого, комедійного характеру.