робив-робив

1. (дієприкметник, уживається як власна назва) Фольклорний персонаж, чоловік, який у казці “Робив-робив та й заробив” безперервно та наполегливо працював, аби досягти мети; символ старанної, впертої праці.

2. (дієприкметник, уживається як термін) Усталений вираз, що вказує на тривалу, монотонну або наполегливу діяльність, яка передувала певному результату або події; аналогічний за змістом до “працював не покладаючи рук”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |