Словник Української Мови
Буква
1. Майстерня, приміщення для ручної або ремісничої праці, часто невелике та обладнане необхідними знаряддями.
2. Застаріла назва для фабрики, заводу або промислового підприємства.
3. Переносно: місце або середовище, де щось створюється, формується, відбувається активна творча чи інтелектуальна діяльність (наприклад, творча робітня, робітня думки).
Приклад 1:
Переді мною листівки, які надсилав, — будинок бібліотеки Торонтського університету, де була його робітня, і три фотографії цієї робітні; великий екзотичний метелик; видана ним до 200-річчя «Енеїди» Котляревського листівка з ілюстраціями Бутовича, а на звороті разом з подякою за надіслану мною збірочку з ранніми віршами Тичини і моїми спогадами про поета — несподівані поетичні рядки: «це рання осінь, та цілунок такий чудовий і палкий»; квітуче дерево біля його ґанку: «це дерево „Royal crabapple“. Як по-українськи?» Залучав до нашого епістолярного діалогу свою дружину Мойру, що якось навіть надіслала мені кілька романів — свою улюблену лектуру англійською мовою.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Після цього Мойсеевого вступу починається створення істот, вироблення тіні, творення чудес божих, робітня фігур його. “І каже Бог: “Бачу крізь морок вічносущий початок і йому рабськи поклоняюся.
— Тютюнник Григорій, “Вир”