Словник Української Мови
Буква
1. Чоловіче особове ім’я германського походження, що означає “той, хто сяє славою” або “вічний блиск”; поширене в українській мові як запозичене власне ім’я.
2. Назва низки географічних об’єктів (наприклад, міста, острови), названих на честь осіб з іменем Роберт.
3. У технічному контексті — складова частина назв деяких пристроїв, механізмів або систем (наприклад, “роберт-механізм” у кінематиці), названих на честь винахідника чи дослідника.
Приклад 1:
Проте пояснити його природу зміг лише в 1858 р. німецький фізик Густав Роберт Кірхгоф . Він121 з ’ я с у в а в: к о л и с в і т л о в і д д ж е р е л а, щ о д а є н е п е р е р в н и й с п е к т р, п р о х о д и т ь к р і з ь ш а р х о л о д н і ш о г о г а з у ( а б о п а р и) , т о г а з п о г л и н а є з у с і х п р о м е н і в с п е к т р а т і л ь к и т і, я к і в і н с а м випромінює в розжареному стані .
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”
Приклад 2:
Така ж ідея використання сукупності показників для оцінювання досягнутих результатів використовується у метоФ диці Balanced ScoreCard (ВSC).Її авторами є американські наФ уковці Роберт Каплан та Девід Нортон, які вперше представиФ ли її у 1992 р.
— Котляревський Іван, “Енеїда”