Значення
-
Музичний духовий інструмент, зазвичай дерев’яний, з конічним каналом, мундштуком та розтрубом, що використовується в народному та академічному виконавстві; вид пастушої сопілки.
-
Невеликий ручний ріг (посудина для пиття), виготовлений з рогу тварини або іншого матеріалу, що імітує його форму.
-
Розмовна назва конусоподібної паперової чи картонної ємності для сипких продуктів (наприклад, насіння, цукерок) або морозива.
-
Зменшувально-пестлива форма слова “ріг” у значенні виступу, виросту (наприклад, у тварини, предмета).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ріжок, р. ріжка, д. ріжкові, з. ріжок, о. ріжком, м. ріжкові, к. ріжку