ріжок

1. Музичний духовий інструмент, зазвичай дерев’яний, з конічним каналом, мундштуком та розтрубом, що використовується в народному та академічному виконавстві; вид пастушої сопілки.

2. Невеликий ручний ріг (посудина для пиття), виготовлений з рогу тварини або іншого матеріалу, що імітує його форму.

3. Розмовна назва конусоподібної паперової чи картонної ємності для сипких продуктів (наприклад, насіння, цукерок) або морозива.

4. Зменшувально-пестлива форма слова “ріг” у значенні виступу, виросту (наприклад, у тварини, предмета).

Приклади:

Приклад 1:
Це вона припустила собі на один пояс вздовж та на два пояси впоперек, ще й ріжок у бузині собі одтягла. Мотря прожогом побігла до хати, держачи в руках пояс, та репетувала на весь город.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
І, сівши на ріжок столу близько Івана Семеновича, провадив спокійніше: — Ну, розгляньмо такий конкретний випадок… Але ж цілком щиро… Я — буржуй, — іронічно вклонився він, — але ж, прошу, буржуй, так би мовити, лояльний, ви — пролетар. Різні ідеології, ідеали, etc, etc… Але ж це не заважає.нам обом хотіти одну й ту саму жінку-буржуйку — Завадську.
— Тютюнник Григорій, “Вир”