резонаторник

Значення

1. Музичний інструмент, який створює або посилює звук за рахунок вібрації повітря в порожнистому корпусі (резонаторі), наприклад, гітара, скрипка або балалайка.

2. Елемент або деталь акустичної системи, призначена для резонування, тобто посилення звукових коливань певної частоти (наприклад, дерев’яний корпус рояля, дека струнного інструмента).

3. У техніці — пристрій або система, здатна до резонансу, тобто до різкого зростання амплітуди коливань під впливом зовнішньої сили з певною частотою (електричний, акустичний, оптичний резонатор).

Правопис та відмінювання