рекристалізація

Значення

1. (металургія, матеріалознавство) Процес утворення та росту нових кристалів (зерен) у твердій речовині, зазвичай металі або сплаві, після його попередньої деформації або нагрівання, що супроводжується зміною внутрішньої структури та властивостей матеріалу.

2. (хімія) Метод очищення твердих речовин шляхом повторного розчинення їх у відповідному розчиннику з подальшим повільним випаровуванням розчинника або охолодженням насиченого розчину, в результаті чого утворюються чистіші кристали.

3. (геологія) Зміна кристалічної структури мінералів або гірських порід під впливом високих температур і тиску, що призводить до утворення більш крупних і стійких кристалів.

Правопис та відмінювання