Значення
-
Система комплектування регулярної армії шляхом обов’язкової військової повинності, при якій певна кількість рекрутів (новобранців) набиралася з податних станів (селян та міщан) на довірок або довічну службу; рекрутська повинність, що існувала в Російській імперії з 1705 по 1874 рік.
-
Період дії такої системи комплектування війська.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рекрутчина, р. рекрутчини, д. рекрутчині, з. рекрутчину, о. рекрутчиною, м. рекрутчині, к. рекрутчино