рекрутчина

1. Система комплектування регулярної армії шляхом обов’язкової військової повинності, при якій певна кількість рекрутів (новобранців) набиралася з податних станів (селян та міщан) на довірок або довічну службу; рекрутська повинність, що існувала в Російській імперії з 1705 по 1874 рік.

2. Період дії такої системи комплектування війська.

Приклади:

Приклад 1:
Безперечно, що рекрутчина була великим соціальним лихом для галицького селянства. однак автор акцентує не на соціальних і навіть не на психологічних аспектах цього «лиха давнього і сьогочасного».
— Зеров Микола, “Камена”