Значення
-
Новачок, який нещодавно вступив на військову службу, особливо за призовом або набором.
-
За історичним значенням: особа, взята на обов’язкову військову службу за рекрутською повинністю, що існувала в Російській імперії до 1874 року.
-
У переносному значенні: новачок, початківець у якійсь справі, професії чи організації; недосвідчена людина, яка щойно приєдналася до колективу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рекрут, р. рекрута, д. рекрутові, з. рекрута, о. рекрутом, м. рекруті, к. рекруте
Походження слова (Етимологія)
Слово «рекрут» прийшло в українську мову через польське та російське посередництво з німецької мови. Німецьке Rekrut походить від французького recrue, що означає «новобранець» або «новий член». Французьке слово пов’язане з дієсловом recroître, яке утворене за допомогою префікса re- від croître «рости, збільшуватися». Своєю чергою, croître походить від латинського crescere «рости», яке споріднене з грецьким χορτάζω «годую досита», литовським šérti «годувати», а також, можливо, з грецьким κόρθυς «скирта хліба» та праслов’янським *kerda. Таким чином, первісне значення слова пов’язане з ідеєю зростання та поповнення.