Значення
-
(у фізіології) Тимчасова знижена збудливість нервової або м’язової тканини, що виникає відразу після попереднього збудження і робить неможливим її повторне стимулювання протягом цього періоду.
-
(у медицині) Стан стійкої нечутливості (резистентності) організму, патологічного процесу або збудника до лікувальних впливів (наприклад, до ліків, променевої терапії).
-
(у техніці, матеріалознавстві) Здатність матеріалу (наприклад, вогнетривкого) чи деталі протистояти високим температурам, тепловому удару, корозії або іншим руйнівним впливам без суттєвої деформації чи пошкодження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рефрактерність, р. рефрактерності, д. рефрактерності, з. рефрактерність, о. рефрактерністю, м. рефрактерності, к. рефрактерносте