Древослів

Словник Української Мови

оконтурований

[okonturoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (у геології, геофізиці, картографії) Такий, що має визначені, чітко проведені межі (контури); обмежений контуром, окреслений.

  2. (у техніці, проектуванні) Такий, що пройшов процес оконтурювання, тобто визначення форми, меж або обрисів об’єкта.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оконтурований, р. оконтурованого, д. оконтурованому, з. оконтурованого, о. оконтурованим, м. оконтурованім

Більше записів