Значення
-
У релігійних уявленнях: місце вічного блаженства, де душі праведників перебувають після смерті поруч із Богом; небесне царство.
-
Переносно: місце, умови життя або стан повної гармонії, щастя та насолоди.
-
У ботаніці (розм.): народна назва деяких рослин, зокрема бузини чорної (Sambucus nigra).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рай, р. раю, д. раєві, з. рай, о. раєм, м. раєві, к. раю
Походження слова (Етимологія)
Слово «рай» походить від праслов’янського *rajь, яке, ймовірно, пов’язане з дієсловом *rati (орати) або *rejati (текти, плинути). У давнину цим словом позначали далеку, багату країну, куди, за віруваннями, відлітали душі померлих. Згодом воно набуло значення «прекрасне місце», «божественний сад». У християнстві рай — це місце вічного блаженства, де перебувають праведники після смерті.