Словник Української Мови
Буква
1. Розташовувати, упорядковувати об’єкти (наприклад, дані, явища, поняття) у певній послідовності за зростанням або спаданням їх значень, важливості, пріоритету чи будь-якої іншої ознаки; визначати місце кожного елемента в ієрархічному ряді.
2. У статистиці та інформатиці: систематизувати та розподіляти елементи масиву даних за рангами (ступенями) відповідно до заданого критерію або алгоритму.
Приклад 1:
В цілому ж, аналіз факторів формуФ вання виробничих стратегій сучасних провідних компаній дозволив систематизувати та ранжирувати їх за ступенем знаФ чущості, а основним фактором конкурентної переваги виробФ ничої стратегії визнати освоєння компаніями новітніх техноФ логій, що обумовлено стрімкими темпами розвитку науковоФ технологічного прогресу. Безперечною умовою філософії провідних світових лідерів виробництва є усвідомлення, що 43 Ðîçä³ë 1навіть незначне відставання може привести до зниження заФ гального рівня конкурентоспроможності.
— Котляревський Іван, “Енеїда”