Значення
-
Ступінь, рівень, розряд у службовій, військовій, науковій або соціальній ієрархії, що визначає становище, права та обов’язки особи.
-
Категорія, клас, розряд чого-небудь за якістю, значенням, потужністю тощо (наприклад, ранг корабля, підприємства).
-
У математиці (лінійній алгебрі): найбільша кількість лінійно незалежних рядків (стовпців) матриці або максимальна кількість лінійно незалежних векторів системи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ранг, р. рангу, д. рангові, з. ранг, о. рангом, м. рангові, к. рангу