ранник

1. (діал.) Ранкова пора, ранок; також — ранкова зоря, світанок.

2. (діал.) Ранкова прохолода, холодне повітря на світанку.

3. (діал.) Ранкова роса.

4. (діал.) Людина, що рано встає, ранній птах.

5. (діал.) Той, хто приходить або приїжджає кудись дуже рано вранці.

6. (діал.) Ранній гість, відвідувач.

7. (діал.) Ранній, передсвiтанковий вітер.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |