Значення
-
(діал.) Ранкова пора, ранок; також — ранкова зоря, світанок.
-
(діал.) Ранкова прохолода, холодне повітря на світанку.
-
(діал.) Ранкова роса.
-
(діал.) Людина, що рано встає, ранній птах.
-
(діал.) Той, хто приходить або приїжджає кудись дуже рано вранці.
-
(діал.) Ранній гість, відвідувач.
-
(діал.) Ранній, передсвiтанковий вітер.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ранник, р. ранника, д. ранникові, з. ранник, о. ранником, м. ранникові, к. раннику
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘ранник’ походить від ‘рана’ і пов’язане з тим, що деякі рослини з цієї групи (наприклад, куряча сліпота, воловик) викликають подразнення шкіри або запалення живих тканин. Назва ‘громовик’ зумовлена схожістю його щетинистих листків і квітів, зібраних у китиці, до синяка. Дивіться також статтю ‘рана’.