облачення

1. Урочистий, часто ритуальний одяг, особливо духовенства чи учасників церемоній.

2. Застаріле та поетичне позначення одягу, вбрання загалом.

3. Переносно: зовнішній вигляд, форма, у якій щось проявляється (наприклад, у художній літературі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |