облачення

[oblɑt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Урочистий, часто ритуальний одяг, особливо духовенства чи учасників церемоній.

  2. Застаріле та поетичне позначення одягу, вбрання загалом.

  3. Переносно: зовнішній вигляд, форма, у якій щось проявляється (наприклад, у художній літературі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. облачення, р. облачення, д. облаченню, з. облачення, о. облаченням, м. облаченні, к. облачення

Більше записів