Словник Української Мови
Буква
1. Урочисто надівати на себе якусь особливу, часто церемоніальну, одяг чи ритуальне вбрання (наприклад, священицьке, суддівське, магістерське тощо).
2. Перен. Набувати якогось вигляду, форми, характеру; вбиратися в щось (про явища природи, абстрактні поняття).
Приклад 1:
Це, в принципі, влаштовувало державу, якій імпонувало облачатися в тогу охоронця моральності та соціальної справедливості. Конфуцій боявся суспільних перебудов, розгулу народної стихії, він прагнув стабільності та спокою в державі й, до речі, залишив нащадкам таку пораду, як поводитись у смутну добу: «В країні, де панує належний порядок, будь сміливий у вчинках і розмовах.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”