рангоутний

[rɑnɦoutnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Стосований до рангоуту (системи щогл, рей, стеньг та інших дерев’яних або металевих конструкцій на судні, що призначені для несення вітрил, сигнальних пристроїв, антен тощо).

  2. Призначений для рангоуту або пов’язаний з його обслуговуванням (наприклад, про рангоутне оснащення, рангоутні роботи).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рангоутний, р. рангоутного, д. рангоутному, з. рангоутного, о. рангоутним, м. рангоутнім

Більше записів