рангоут

[rɑnɦout] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Сукупність дерев’яних або металевих щогл, рей, стеньг та інших вертикальних, горизонтальних і похилих конструкцій на судні, що призначені для несення вітрил, сигнальних пристроїв, антен тощо.

  2. У переносному значенні — основа, каркас, несна конструкція чого-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рангоут, р. рангоуту, д. рангоутові, з. рангоут, о. рангоутом, м. рангоуті, к. рангоуте

Більше записів