1. Який отримав поранення, має рану або рани внаслідок ушкодження чимось гострим, вогнепальною зброєю тощо.
2. Який зазнав моральної травми, сильних душевних страждань.
ранений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Зробився Турн наш бісноватим, Реве, як ранений кабан; Гаса, финтить своїм зикратим; Що ваш против його Полкан! Простесенько к Палланту мчиться, Зубами скреготить, яриться І гамка їсти здалека.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Один момент у кiмнатi було тихо, а потiм Вiвдя зiскочила з лiжка i, як ранений звiр, завила в повiтря: — Сво-лоч! Iще пiдскочила до стiнки й билась об неї головою, зцiпивши зуби.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикментик (True) |