Значення
-
(від італ. obbligato — обов’язковий) Музична партія інструменту або голосу, що є обов’язковою та самостійною частиною музичного твору, зазвичай концертного, і не може бути опущена при виконанні.
-
(переносно) Необхідний, обов’язковий супровід, доповнення або елемент чогось, що становить з чимось єдине ціле.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. облігато, р. облігато, д. облігато, з. облігато, о. облігато, м. облігато, к. облігато