облігато

1. (від італ. obbligato — обов’язковий) Музична партія інструменту або голосу, що є обов’язковою та самостійною частиною музичного твору, зазвичай концертного, і не може бути опущена при виконанні.

2. (переносно) Необхідний, обов’язковий супровід, доповнення або елемент чогось, що становить з чимось єдине ціле.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |