1. (діал.) Рука, плече, рамена (застаріла або діалектна форма слова “рамено”).
2. (перен., заст.) Сила, міць, могутність (часто у множині: “рамена”).
рам’я
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала – саме ґноття та рам’я висіло… Як заробить конопель,- то й добре. Помочить їх, висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Частина мови: іменник (однина) |