1. Властивість або стан розташування, розподілу або руху вздовж радіусів (променів), що розходяться від єдиного центра в усі боки.
2. У техніці, геометрії, біології тощо — принцип організації, структури або симетрії, за якого елементи розміщені або спрямовані по радіусах кола або сфери.
3. У лінгвістиці — одна з гіпотез про походження та розселення носіїв індоєвропейських мов, що передбачає їхнє розселення з певного центру у різних напрямках.