Значення
-
Пустограк — власна назва персонажа з українського фольклору та літератури, зокрема з творів Івана Франка, що втілює тип пустослова, базіка, людини, схильної до безплідних розмов та марнослів’я.
-
Пустограк — іронічна або сатирична назва людини, яка багато говорить, але несе дурниці, нісенітниці або не має глибокого змісту в своїх словах; балакун, пустомеля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустограк, р. пустограка, д. пустогракові, з. пустограка, о. пустограком, м. пустогракові, к. пустограче
Походження слова (Етимологія)
Слово «пустограк» означає «пустобрех», тобто людину, яка багато говорить без користі або жартує беззмістовно. Воно утворене з двох основ: прикметника «пустий» (тобто порожній, беззмістовний) і дієслова «граяти» або «гракати», що означає «каркати» (про ворону). Таким чином, буквально «пустограк» — це той, хто каркає беззмістовно, тобто говорить дурниці. Це слово має спільне походження зі словом «грак» (ворона) та «пустий».