пустий
[pustɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який не містить нічого всередині, порожній; незайнятий, вільний.
-
Позбавлений сенсу, значення, важливості; беззмістовний, марний.
-
Необґрунтований, безпідставний, несправжній.
-
(Про людину) Легковажний, нерозважливий; безглуздий.
-
(Про рослини) Який не дає плодів або насіння; безплідний.
-
(Заст.) Відкритий, вільний для проходу, проїзду; незайнятий, необжитий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустий, р. пустого, д. пустому, з. пустого, о. пустим, м. пустім
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘пустий’ походить від праслов’янського кореня *pustъ, що означає ‘порожній, вільний’. Цей корінь споріднений з литовським ‘pùstas’ (порожній) та латинським ‘pustula’ (пухир, порожнина). Спочатку слово вживалося для позначення порожнього простору, а згодом набуло переносних значень: ‘беззмістовний’, ‘марний’, ‘незайнятий’. У сучасній українській мові ‘пустий’ зберігає ці значення, а також використовується у фразеологізмах, наприклад, ‘пустий звук’ (щось беззмістовне).