пустомеля

[pustomɛljɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Людина, яка багато говорить, але не говорить нічого суттєвого; балакун, базікало.

  2. Той, хто схильний до пустих розмов, пліток або обіцянок без дій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустомеля, р. пустомелі, д. пустомелі, з. пустомелю, о. пустомелею, м. пустомелі, к. пустомеле

Більше записів