1. Людина, яка багато говорить, але не говорить нічого суттєвого; балакун, базікало.
2. Той, хто схильний до пустих розмов, пліток або обіцянок без дій.
пустомеля
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Од речі сей Турн роз’ярився, Як втопленик, посинів ввесь; Дрижали губи, сам дрочився, Зубами клацав, мовби пес, Сказав: «О стара пустомеля! Яхидств і каверз всіх оселя!
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: t.d. (True) |