Значення
-
Посадовець, відповідальний за зберігання та управління державною, військовою або монастирською скарбницею, казною; казначей.
-
У давнину — особа, яка зберігала цінності, гроші, документи в палацовому, магнатському або земському господарстві.
-
(Переносне значення) Той, хто збирає та береже щось цінне (наприклад, знання, традиції, пам’ятки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скарбник, р. скарбника, д. скарбникові, з. скарбника, о. скарбником, м. скарбникові, к. скарбнику