психосоматичний

1. (про захворювання або симптом) Такий, що виникає або розвивається внаслідок взаємодії психічних (емоційних, стресових) та фізіологічних чинників, коли психічний стан людини безпосередньо впливає на її фізичне здоров’я.

2. (про медичний підхід) Пов’язаний з напрямом у медицині та психології (психосоматика), що вивчає вплив психічних факторів на виникнення та перебіг соматичних (тілесних) захворювань.

Приклади вживання

Приклад 1:
у нейрофізіології Байдужість — це складний процес, що має нейрофізіологічний, психосоматичний, феноменологічний аспекти. Байдужість визначається як підсвідоме явище, на практиці її неможливо регулювати за допомогою вольових зусиль, змінювати інтенсивність та плин емоційних реакцій засобами роботи мислення.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: прикментик () |