1. (у філософії, особливо в працях Г. Сковороди) Пов’язаний з психономією — внутрішньою, духовною сутністю людини або світу, що протиставляється зовнішній, матеріальній організації (сомономії).
2. (у психології) Стосуючийся психономії — вчення про суб’єктивні, внутрішньо-закономірні основи психічного життя, що розглядають його як автономну сферу, не зведену до фізіологічних або соціальних чинників.