призьба

1. В архітектурі: горизонтальний виступ у верхній частині стіни, під дахом, який часто має декоративне оздоблення; синонім до слова «карниз».

2. У будівництві: верхній край, завершення кам’яної або цегляної огорожі, стіни, парапету, яке може бути скошеним для стоку води.

3. У гірничій справі (заст.): горизонтальна дерев’яна балка або брус, що підпирає кріплення у штольні або шахті.

Приклади вживання слова

призьба

Приклад 1:
Відтак усе, що творить із житла єдиний космогонізований простір, намагається втримати героя коло себе: і поріг, і призьба, і вікна, і ліс. Усі ці персоніфіковані атрибути нагадують хор з античної трагедії, що різними голосами виконують один за одним спільний мотив.
— Зеров Микола, “Камена”