прийменниково-відмінковий
[prɪjmɛnnɪkoʋo-ʋidminkoʋɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(у граматиці) такий, що виражається сполученням прийменника з відмінковою формою іменника (або іншого субстантивованого слова) і позначає різні обставинні або об’єктні відношення.
-
(про конструкцію) що складається з прийменника та слова в певному відмінку, утворюючи разом єдине синтаксичне ціле для вираження певного граматичного значення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прийменниково-відмінковий, р. прийменниково-відмінкового, д. прийменниково-відмінковому, з. прийменниково-відмінкового, о. прийменниково-відмінковим, м. прийменниково-відмінковім