Сполучник, що вживається для введення порівняння або уподібнення; те саме, що “ніби”, “наче”, “мов”.
Частка, що надає вислову значення непевності, припущення або використовується для посилення; те саме, що “ніби”, “наче”.
Словник Української Мови
Буква
Сполучник, що вживається для введення порівняння або уподібнення; те саме, що “ніби”, “наче”, “мов”.
Частка, що надає вислову значення непевності, припущення або використовується для посилення; те саме, що “ніби”, “наче”.
Приклад 1:
Я марила всю ніченьку про тебе, мій паниченьку! Ронила сльози дрібнії, збирала в кінви срібнії, без любої розмовоньки сповнила вщерть коновоньки… (Сплескує руками, розкриває обійми, знов кидається до нього і знов минає.)
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”
Приклад 2:
Бачиш, і ти, немов той ясень, розмовляєш. Та треба по-тутешньому навчитись, бо маю ж тута літувати.
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”