прийменниково-іменний
[prɪjmɛnnɪkoʋo-imɛnnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Стосується до мовних конструкцій або форм, що складаються з прийменника та іменника (або займенника), які разом виражають певні відмінкові чи синтаксичні відношення.
-
У граматиці: властивий поєднанню прийменника з іменником, що утворює єдину синтаксичну одиницю (прийменниково-іменний зворо́т) для вираження обставинних, об’єктних або атрибутивних значень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прийменниково-іменний, р. прийменниково-іменного, д. прийменниково-іменному, з. прийменниково-іменного, о. прийменниково-іменним, м. прийменниково-іменнім