1. (техн.) Такий, що має властивість автоматично підтримувати синхронність (узгодженість у часі) роботи своїх складових частин або процесів без зовнішнього керуючого сигналу.
2. (про механізм, пристрій) Обладнаний внутрішнім механізмом синхронізації, що забезпечує координовану роботу.