самосинхронізований

[sɑmosɪnxronizoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (техн.) Такий, що має властивість автоматично підтримувати синхронність (узгодженість у часі) роботи своїх складових частин або процесів без зовнішнього керуючого сигналу.

  2. (про механізм, пристрій) Обладнаний внутрішнім механізмом синхронізації, що забезпечує координовану роботу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самосинхронізований, р. самосинхронізованого, д. самосинхронізованому, з. самосинхронізованого, о. самосинхронізованим, м. самосинхронізованім

Більше записів