приймальник

1. Пристрій для приймання, реєстрації або перетворення сигналів, енергії, речовини тощо (наприклад, радіоприймальник, телефонний приймальник, фотоелектричний приймальник).

2. Спеціальне приміщення або установу для приймання, обліку та первинної обробки чого-небудь (наприклад, приймальник зерна на елеваторі, приймальник молока).

3. Застаріле: той, хто приймає що-небудь; одержувач.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |