приволочений
[prɪʋolot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Прикметник, утворений від дієслова “приволокти” (притягти, притягнути), що означає: такий, якого притягли, приволокли до чогось, часто із зусиллям або нехотячи.
-
У контексті власної назви або терміна може вживатися як складова частина географічних назв (наприклад, у топонімах), що вказують на місце, куди щось або когось було притягнуто, приволочено (рідковживане).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приволочений, р. приволоченого, д. приволоченому, з. приволоченого, о. приволоченим, м. приволоченім