прив’язаність

1. Почуття близькості, ніжності та відданості до когось або чогось, що виникає в результаті тривалого спілкування, звички або спільних переживань.

2. Стан емоційної залежності від іншої людини, предмета чи місця, що проявляється в прагненні бути поруч, у складності розлучення.

3. У психології — стійкий емоційний зв’язок між людьми (особливо дитиною та тим, хто про неї піклується), що формується в ранньому віці та впливає на подальші стосунки.

Приклади вживання

Приклад 1:
Формує зв’язки між людьми не байдужість, а прив’язаність. Якщо вже прив’язався, то все — не відв’яжешся.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: іменник (однина) |