Древослів

Словник Української Мови

привластити

[prɪʋlɑstɪtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

Зробити щось своїм, взяти собі, заволодіти чимось, часто незаконно або без дозволу.
Присвоїти собі авторство, ідею, заслуги або інші нематеріальні результати чужої праці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. привластити, р. привластитів, д. привластитам, з. привластити, о. привластитами, м. привластитах, к. привластити

Більше записів