гіперпростий
[ɦipɛrprostɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
(у математиці, зокрема теорії чисел) такий, що є добутком двох простих чисел, або (у ширшому вжитку) такий, що має надзвичайно просту структуру, мінімальну кількість множників чи складових.
-
(переносно, про об’єкти, концепції, процеси) надмірно, вкрай спрощений; такий, що доведений до абсолюно елементарного, примітивного стану або форми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіперпростий, р. гіперпростого, д. гіперпростому, з. гіперпростого, о. гіперпростим, м. гіперпростім