1. (у математиці, зокрема теорії чисел) такий, що є добутком двох простих чисел, або (у ширшому вжитку) такий, що має надзвичайно просту структуру, мінімальну кількість множників чи складових.
2. (переносно, про об’єкти, концепції, процеси) надмірно, вкрай спрощений; такий, що доведений до абсолюно елементарного, примітивного стану або форми.