Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “приварювати” — процес з’єднання металевих деталей шляхом нагрівання місця стику до плавлення з додаванням присадочного матеріалу або без нього для отримання міцного нероз’ємного з’єднання.
2. Результат такої дії — місце, шов або саме з’єднання, отримане шляхом зварювання однієї деталі до поверхні іншої.
Приклад 1:
Складання камери згоряння із сопловою частиною полягає в утворенні нероз’ємного зварного з’єднання по стику внутрішніх стінок вузлів із подальшою герметизацією охолодного тракту шляхом зварю- вання сорочок у стик, або приварювання до них накладок чи розрізних кілець у місці стикування. Для забезпечення заданого взаємного поло- ження зварюваних частин широко застосовуються складально- зварювальні пристрої з розтискними самоцентрувальними елементами.
— Тютюнник Григорій, “Вир”