самозапускний
[sɑmozɑpusknɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що здатний запускатися, починати роботу або функціонування самостійно, без зовнішнього втручання або команди (про механізм, програму, процес).
-
У комп’ютерних технологіях: такий, що стосується автоматичного запуску програми, скрипта або системи після виникнення певних умов або події без участі користувача.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозапускний, р. самозапускного, д. самозапускному, з. самозапускного, о. самозапускним, м. самозапускнім